5 березня на подвір’ї Більшівцівський ліцей відбулася подія, що об’єднала серця в єдиному пориві віри та пам’яті. Ми приєдналися до загальнонаціональної акції «Прапор Надії», ініційованої захисником Маріуполя Сергієм Волинським («Волиною»).

Цей стяг — особливий. Білий колір на ньому символізує світло, що чекає на повернення наших синів і дочок, а чорний — глибокий біль родин, чиї близькі перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.

Прапор Надії підняли над ліцеєм як обіцянку — не забути жодного.

Всечесний отець Василь Завірач звернувся до громади зі словами духовної підтримки. Його заклик до спільної молитви став щирим проханням за кожного захисника та захисницю, яких ми щодня виглядаємо з війни. Поки живе молитва — живе й надія на диво повернення.

Заступник селищного голови Марія Бойчук поіменно згадала кожного мешканця нашої громади, хто наразі вважається зниклим безвісти. Кожне вимовлене ім’я — це не просто статистика, це жива рана нашої громади, це батьки, діти та друзі, на яких ми невтомно чекаємо вдома.

На завершення акції учасники заходу рушили до анотаційних дощок на фасаді ліцею. Мовчазні квіти та лампадки, що замигтіли біля портретів загиблих Героїв, стали символом нашої безкінечної вдячності за можливість жити, вчитися та працювати на своїй землі.

Ми пам’ятаємо. Ми віримо. Ми боремося за кожного.

Україна сильна, поки ми ЄДИНІ!

Слава Україні!