У 1 класі було особливо світло й щиро. Ми говорили про нашу рідну українську мову – милозвучну, ніжну, калинову, солов’їну…
Про те, чому її варто берегти, плекати і з гордістю говорити нею щодня. Маленькі серця так щиро розповідали, що для них означає рідна мова…
У їхніх словах — любов. У їхніх очах — майбутнє України.
Бо мова — це не просто слова.
Це наша пам’ять. Наша історія. Наша ідентичність.
Це те, що єднає нас у час радості й у час випробувань.
Нехай українське слово звучить у кожному домі, у кожному серці — чисто, вільно і з любов’ю 



